Лекція державного секретаря Джона Керрі на тему “Чи може дипломатія подолати виклики нового світу?” відбулася по вулиці Лаврська, 1 у Києві 15/09/2017. Увага, яка була прикутою до події, була колосальною. Пінчук, Огризко та інші відомі усій державі люди були присутніми. Зустріч була доступною усім. Реєстрація була безкоштовною. Звісно тут Пінчук постарався, і тому усюди розвішав свої банери “Victor Pinchuk Foundation”. Правда усіх цікавив головний спікер, а не популіст-мажоритарник.
Лекція почалась із запізненням в 20 хвилин. Враховуючи те, що кількість сидячих місць вже дорівнювала нулю, а мій шлях був 545 км автомобілем з Львова і майже 7 км ногами по Києву після 3 годин сну, я був м’яко кажучи втомленим. Проте не в цьому суть. Джон Керрі приковує до себе велику увагу завжди. 68-ий державний секретар США є чудовим оратором та третьою особою країни після президента і віце-президента.
Стандартну заготовлену програму пан Джон розпочав з подяки та пояснення сучасних
викликів для України. Розповідь супроводжувалась видатними порівняннями із США, як у 1969 році 20 мільйонів американців вийшли на вулиці з вимогою змінити склад конгресу, який був не здатним забезпечити енергетичні та екологічні виклики того часу. Ці вимоги американців були успішними. Склад конгресу було змінено, а трансформації запущено. Джон Керрі відправив чіткий меседж, щоб українці переходили на відновлювані джерела енергетики як складової незалежності країни (проте диявол цієї лекції був прихований в деталях). Кинуто “такий собі камінь розбрату” в сторону енергетичної залежності від Росії.
Завершення лекції відбулось трьома запитаннями відвідувачів:
1. “Скажіть чесно, чий Крим?”, – відповідь “Крим Український”, а далі дуже багато зайвої інформації про роль США та України у нордманському форматі переговорів.
2. “Чому Ви дружньо поводите себе по відношенню до пана Лаврова (всі це бачать не озброєним оком), який не є дружнім дядьком як до США, так до України?”, – відповідь “Ви знаєте, конфлікт у Сирії і подібні питання нам вдається вирішувати координуючи спільні дії разом”. Тобто нам дали неформально зрозуміти, що США боїться раїсі.
3. Питання від Володимира Огризко (СКОРОЧЕНА ВЕРСІЯ): “Чому США не дають летальну зброю Україні вже 3 роки і як США забезпечують виконання Будапештського меморандуму підписаного у 1994 році?”
Це питання стало ізюминкою лекції. І ось чому. Під час запитання Джон помітно занервував, його пальці почали битись об трибуну, чого не було протягом цілої години його виступу (дипломати розуміють чому це так важливо). І по закінченню формулювання запитання від пана В. Огризко знаєте що відбулось? Пауза в 10 секунд і Джон зняв піджак. Державний секретар США спітнів від неймовірно болючого питання, оскільки помітно хвилювався як правильно відповісти. Це було просто неймовірно. Журналісти були шоковані, ніхто такого не очікував, тому що це не було запланованим питанням.
А ось “відповідь” (читай “водичка”) Джона Керрі (lite version) була дуже туманною: “Зараз ведуться консультації по питанню надання Україні летального озброєння (більше 3 років ведуться – ремарка автора). Є речі про які я не можу розповідати, але президент США Барак Обама хотів зробити світ вільним від ядерної зброї і багато чого йому вдалось у цьому напрямку. Кількість боєголовок знижено з 50 до 1.5 тисяч. Але не все можна зробити одразу. У нас відвувся крок назад у відносинах з Росією. По будапештському меморандуму є питання. США намагаються притримуватись духу договору. Відуваються кроки у напрямку, який не погіршить ситуацію”.
WHAT?! WHAT?! WHAT?!
Останні слова Джона змінюють повністю геополітичну шахівницю планети! Джон Керрі непрямо заявив, що вони бояться Росію з її ядерним озброєнням, а документ 1994 року – це дух, якого вони НАМАГАЮТЬСЯ ПРИТРИМУВАТИСЬ. Кожен громадянин зробить для себе висновки сам, єдине що лекція дала зрозуміти для кожного українця – ми з США не є друзями.
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.