Давайте відверто та в деталях розберемо довгий ланцюжок подій, який ми побачили у довійськовий та у військовий час. 10 місяців перед вторгненням йде накопичення військ ворога навколо наших кордонів, а у військових частинах немає форми, взуття, бронежилетів і цільових речей на кшталт тепловізора для кожного солдата. Генштаб України, ви знущаєтесь?
Далі. До початку повномасштабної війни Україна не робила жодних кроків в напрямку:
– промоції військової служби, підвищення рівня престижу професії військового
– усунення радянських валянків які вміють на папері живою силою (а не військовою технікою) та її кількістю воювати
– фінансування матеріального забезпечення військового відповідною необхідною технікою, зарплатою та просто його соціального добробуту
– викорінення зрадників в дуже жорсткій формі
– зміни законодавства задля викорінення корупції
Доречі про мобілізацію та вигаданий борг перед державою я писав тут. А тепер про це все по порядку. Професія військового в країні з війною не престижна (професія лікаря, вчителя чи пожежного теж), а престижна – професія програміста. При тому держава має гроші на забезпечення військових великою зарплатою, по дорогах побачили! Що робить держава, щоб подбати про військового? Залишає низьку зарплату, що стимулює в армії побутову корупцію.
При фактах виявлення корупції, ніхто нікого не судить, максимум усунення від посади, і то тимчасово. А що теперішні валянки (воєнкоми та їх песики на вулицях, що гребуть без розбору людей на вулиці масово) можуть навчити? Вони ж в тотальній більшості не знають, що таке мобільна війна новітнім озброєнням і як зберігати життя людей! Знали б – на полі бою рішення приймали б польові командири на власний розсуд, а не з дозволу Генштабу. Загалом, все через сраку, як завжди.
Ніхто ні за що не несе відповідальність, жодну. Суди працюють не на ефективність країни, економіки, армії та її процвітання, а на гру “злови чувака, який розуміє розмір кодла зрадників в силових структурах і не хоче за нього вмирати, та посади його”. Це просто сюрреалізм.
Як наслідок цього ланцюжка подій, при нападі на країну таким ворогом як рашляндія – Україна не має достатньої кількості потужно вмотивованих військових для захисту країни. Указ президента (передбачає забезпечення мобілізованого Кабінетом Міністрів України, пункт 6 указу) дефакто не виконується, але гарант співає громадянам про конституційні обов’язки. Правда сам він їх виконувати не завжди бажає. Ну як завжди. Про це пишу нижче.
Оскільки відсутність забезпечення по указу гаранта по факту саботується (більшість матеріального забезпечення на волонтерах, про це навіть Резніков зізнався, погугліть), а військове законодавство націлене на моральне подавлення та приниження чоловіка (або штраф або хабар) при зустрічі з силовиками на вулиці – держава не залишила іншого вибору, як шукати тіньові схеми покинути країну. Ніякого дотримання елементарних прав і свобод громадянина. Я знаю міста, де люди просто не виходять на вулицю, бо бюджет сім’ї не може собі дозволити щодня штраф чи хабар платити.
Багатьох чоловіків залишили без легальної роботи і відповідно у них немає іншого вибору як займатись тіньовими махінаціями або іншими нелегальними оборудками. Легальну торгівлю (при умові що ти не хочеш після цього знущання жити в цій країні) – ніхто починати не буде в умовах війни. Це в свою чергу призводить до зростання злочинності, домашнього насильства та просто пияцтва в країні.
Хтось скаже “так ідіть в армію, в тилу теж непогано платять”. Ось кілька контраргументів:
– Які гарантії, що держава буде платити все в повному обсязі і вчасно?
– Яка відповідальність держави за невиплату зарплати військовому?
– Чи можна в суд подати на Генштаб або іншим чином притягнути до відповідльності?
– Які гарантії, що не відправлять на фронт?
– Які гарантії, що забезречать в повному обсязі матеріально-технічними засобами мобілізованого?
– Які гарантії, що у випадку загибелі, про мою сім’ю та дітей держава подбає не тільки грошима?
Загалом держава оцінює життя громадянина в 15 млн грн. Чудово. Це просто плювок в лице. Життя людини безцінне! Якщо чоловік помирає, його внуки мають буди забепечені до гробу! І це не обговорюється навіть! Звісно мріяти не заборониш нікому.
Загалом у всьому немає жодних гарантій. Повний нуль!
Проблема України в тому, що тут ніхто ні за що не хоче і не бере на себе відповідальність! Чи визнала держава, що ми просрали підготовку до війни та жахливо просрали формування професійного війська протягом 8-ми років обома владами? Може верховний головнокомандувач чи хтось з Генштабу вибачився за ці проколи і сказав що готовий нести за це відповідальність?
Зовсім забув про 7-20 днів навчання мобілізованого без втрати якості по Ганні Маляр. Доречі, як там хірурги? 7 днів може їм забагато для опанування свого ремесла без втрати якості, 4 дні якраз нормально кажуть буде. Вона ідіотка чи реально так думає?
І як наслідок, логічне питання постає: “а чому ти критикуєш і не пропонуєш рішення?” Рішення чітко пояснив у інтерв’ю каналу DOU.ua голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут. Він вариться у цих проблемах 8 років війни і написав відповідний звіт на 250 сторінок, щоб допомогти вирішити цю проблему.
Якщо коротко, то на 65-ій хвилині було питання про це і власне відповідь: “держава має створювати конкуренті умови та привабливість цієї професії на ринку праці, щоб ставало більше бажаючих захищати країну в будь-який момент, а не силою тягнути усіх підряд”. Інакше – це шлях в нікуди. Що повністю підтверджує мої зауваження написані вище (написав я їх ще до перегляду інтерв’ю) стосовно провалів держави в даних проблемах.
Це питання, які лежать на поверхні, але про них ніхто не хоче говорити публічно. Тому як наслідок цього всього гарант і влаштував тюрму чоловікам, оскільки помилок він звісно не робить (як і його команда), а захищати країну якось треба, інших варіантів крім як насильно волокти у військомат – немає, от і гребем як можем усіх підряд всіма правдами і неправдами, часто брехливими погрозами в повістках. Боже, яке ж це позорище.
Також хочу звернути увагу на указ президента про загальну мобілізацію повторно. Указ опирається на 17 статтю Конституції України. Так ось цікавий витяг з неї: “Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян”. Серйозно? А це що тоді військомати роблять? І гарант ще щось говорить про конституційні обов’язки громадян? Це прямий плювок в лице. Також вони порушують статтю 3 Конституції України, але кому це цікаво? І ми це проковтнули. І нам не соромно, як виявилось, бо ми нічого не робимо.
Проблема настільки гостра та болюча, що про неї вже детально написало видання Foreign Policy, що займається також дослідженнями захисту прав людини в світі. І там прямо та відверто закликали припинити робити тюремну камеру для чоловіків і скасувати указ без жодних умов. Також видання Deutsche Welle розібрало наслідки цього ідіотського указу, такі як сплеск корупції та тіньових схем переправки чоловіків через кордон, відсутність доступу до ринку праці ЄС і як наслідок безробіття сімей які жили за рахунок переказів працююючи закордоном тощо.
Цей пост не є поширенням зради. Я пишу, що сталось як ланцюжок подій, а саме причини та наслідки в розрізі не малого відрізку часу. Не більше. Емоційно – так, але я так це бачу. Президент достойно відповідає на напад рашистів. І він був готовий померти за Україну. Це неймовірно. Проблема в тому, що не всі готові померти за Україну. І це нормально.
Але гарант усіх рівняє на себе, що є катастрофічною помилкою. Це так не працює. Проте, здається, він цього не бачить. Також він грубо порушує права громадян відповідно до кількох статей Конституції України, про які писав вище. Зеленський гарант Конституції чи до кого вона відноситься? Буде відповідь така ж як і з петиціями?
А позбавлення громадянства без відома самих людей і без відповідних рішень суду – це взагалі пздц. Почитайте що відбувається у прифронтовому місті тепер після такого рішення зєлі. Такі рішення роблять нас банановою республікою. Доречі шостий гарант таким чином використовує методи п’ятого гаранта. Зєлю просто підмінили і я не один хто так думає.
Тим не менш я вдячний, що він, як і Генштаб України, боряться за нас. Але питань дуже багато (і їх не мало б бути, а ми мовчимо) і за них відповідальність ніхто не несе. І тому я не вірю, що після завершення війни щось зміниться.
І надалі життя людини держава аналогічно не буде цінувати, а військо не буде реально професійним, оскільки не буде на це грошей (які продукує економіка, що лежить і буде лежати ще роками через безголовість Генштабу та Міністерства Фінансів України, оскільки вони діалог між собою не ведуть, ми бачимо це по мобілізації всіх підряд), все банально просто.
Вишенькою на торті стала новина про закон, який дозволяє роботодавцю не зберігати оплату праці за працівником у випадку мобілізації Генштабом. Також держава знизила виплати військовим і ще продовжить урізати видатки, в тому числі на військових, оскільки державний бюджет не резиновий, а бездумний друк грошей закінчиться повним крахом економіки України.
А є ще супервишенька в нашому торті. Депутати просто взяли гроші, які вже були пожертвувані міжнародними донорами на певні витрати Україною і присвоїли їх собі 🤬 коханим як виплати та надбавки коштом міжнародних донорів. Всі депутати “слуги народу” які голосували за це – вже давно мали бути позбавлені мандату. Ей, гарант…совість не мучить за тих, кого привів у парламент?
І оскільки немає жодних гарантій і просто грошей в країні на оплату служби мобілізованим (про це свідчить друк гривні НБУ у великих об’ємах, заступник голови НБУ визнав друк гривні протягом весни у розмірі 225 млрд грн), не факт що виплати від держави взагалі будуть отримувати мобілізовані військові. Притягнути до відповідальності Генштаб України за невиплату грошей шансів нуль, бо війна. Як то кажуть “війна все спише”. Це нова реальність.
І хоча бойовий досвід отримають багато людей, по завершенню війни більшість справді професійних військових з досвідом – покинуть ЗСУ. Причин багато. Ми це з поліцією та її реформою проходили, оскільки систему ніхто змінювати не буде, занадто багатьом вона вигідна. Дякую, що дочитали до цього місця. Бережіть себе і свою сім’ю.
Ви маєте увійти, щоб оприлюднити коментар.